- влучення
- (улу́чення), -я, с.Дія за знач. влучити (улу́чити) 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
влучення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розривний — а/, е/. 1) Який утворює вибух. || Який розривається після влучення в ціль. Розривна куля. 2) спец. Признач. для розривання чого небудь на частини. Розривна машина. || За якого що небудь розривається, руйнується. •• Розривна/ фу/нкція мат. функція … Український тлумачний словник
улучати — улу/чений, улу/чення див. влучати, влучений, влучення та ін … Український тлумачний словник